Музей НДР в Берліні

Бізнес є бізнес. У Німеччині після ліквідації комуністичного режиму залишилися, як і в Росії, які ностальгують за соціалістичного минулого. Цей факт, а також бажання залучити туристів із заходу і став основою бізнесу Роберта Рюкела і Петера Кенцельмана, які за своєю ініціативою зберегли частку минулого своєї країни, відкривши в 2006 р приватний музей НДР в Німеччині.

Успіх прийшов несподівано швидко - вже в 2008 році він отримує престижну премію європейського музею року в номінації приватних музеїв. Зараз музей знаходиться на вулиці Карла Лібкнехта, навпроти Берлінського собору. Після розширення в 2010 році на невеликий, всього 400 м2 площі свого музею, який має повну назву "Побут і будні минулого держави" організатори постаралися показати все, чим жив німецький народ в цьому, що проіснував всього 41 рік державі.

Експозиція починається з предмета розкоші, про який повинен був мріяти кожен житель НДР - автомобіль «Трабант». Музей повністю інтерактивний, і тому в цьому пластмасовому автомобильчике можна посидіти, уявивши себе на місці німецького робітника, нарешті дочекавшись черги на це чудо соціалістичної техніки.

Ціла експозиція у вигляді типової східнонімецької квартири присвячена повсякденному побуті народу. З шафами, тумбочками, кухонними столами тощо. Кожна шафа або ящик можна відкрити і подивитися що всередині, потримати в руках ті предмети побуту, одяг, книги, побутову техніку, якими користувалися жителі НДР. Можна навіть включити телевізор і переглянути телепередачі 1970 року.

Всі експозиції згруповані за темами - тут є експозиції присвячені молоді, відпочинку, освіти, німецької жінці. Все це, як тоді було прийнято, рясно присмачене ідеологічної рекламою. Тут є все те, чим повинен був пишатися громадянин соціалістичної країни.

Але є тут і експозиція, що розповідає про історію Берлінської стіни, про методи роботи «Штазі» з безліччю фотодокументів. Всього того, про що рядовий житель НДР вважав за краще не знати. Тут відвідувач може побувати в тюремній камері, посидіти за столом високопоставленого функціонера і навіть взяти участь у фальсифікованих «виборах».

Відвідування музею залишає неоднозначне враження. І немов на довершення експозиції музею, можна відвідати що знаходиться недалеко ресторан «Domklause» в стилі НДР, де під настінним панно «Хвала комунізму» можна покуштувати справжні блюда НДР тих років. І в тиші ресторану закрадається думка, що на самій-то справі це музей епохи, що минає мілітаристської соціальності, яких ще багато з'явиться на нашій планеті.